Весна прийшла! - 26 Лютого 2012 - АРЛІ
Середа, 07.12.2016, 17:21
Вітаю Вас Гість | RSS

Апостолівський районний ліцей-інтернат

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 71
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Вік сайту
Форма входу
Головна » 2012 » Лютий » 26 » Весна прийшла!
18:41
Весна прийшла!
Вітаємо з приходом весни!
Ще є сніги, а вже весніє.
А вранці ж пахне як весна!
Щебече пташечка, радіє.
І лине пісня голосна.
У лісі перші квіти смілі
Вже продірявили сніги.
Такі ж як сніг, біленькі-білі
Цвітуть, не знаючи нудьги.
Пухнасті котики вербові
Біліють вже по берегах.
Такі привабливі, чудові —
Весну стрічають у снігах.
І чисте небо голубіє.
І сонце весело блищить
Хоч ще сніги, а вже весніє.
Серед снігів струмок біжить.


Закликання весни – один із найцікавіших звичаїв нашого народу. Адже прихід весняного тепла давав поштовх початку нового хліборобського циклу та вливав потужний струмінь натхнення до селянської душі.

Народна уява створила поетичний образ весни-дівчини з вінком квітів, що "десь у садочку шиє сорочку”, а інколи й у вигляді молодиці, що вже має або готується мати дочку:

Ой весна, весна та весняночка, Ой де ж твоя донька, та паняночка…

Ця вродлива дівчина або молодиця дуже багата, від неї люди сподівалися щедрих дарів, а тому й виглядали її рано-вранці до сходу сонця: вибігали на горби, ставали на воротах, лізли на дах комори чи клуні і запрошували її піснями. Закликали весну зазвичай жінки, дівчата та діти.

Закличні обряди за своєю суттю складаються з дійств по закликанню птахів з теплого краю та, власне, закликання весни.

Загукання пташок з Вирію

Птахи — провісники весни, що за уявленнями наших предків її приносили на своїх крилах із вирію — царства вічного літа, уявлялися втіленням душ померлих, посередниками між небом і землею, світом цим і потойбічним. Два споконвічні контрасти: світло й темрява, тепло й холод, радість і смуток… Але за справедливим законом життя кінець породжує початок, світло перемагає темряву, радість розвіює смуток, тепло перемагає холод.

Пташок викликаю з теплого краю, Летіть, соловейки, на нашу земельку, Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки! Волинь, вилинь, гоголю! Винеси літо з собою! Винеси літо, літечко, зеленеє житечко, Хрещатий барвіночок, запашний васильочок!

На Сорок святих (9 березня) печуть із тіста коржики у формі пташок пташок на честь жайворонків, що тоді вилітають із вирію.

Селяни по жайворонках ворожать на врожай: якщо жайворонки летять високо над землею, то це вони «до Бога летять молитися» — буде врожай на збіжжя. Якщо ж вони летять над землею низько, то це вони «загубили ціп по дорозі» — буде неврожай.

Якщо хлопці помітили лелеку, то показували йому свяченні коржики, випечені спеціально для цього, й кричали: "Бусень, бусень! На тобі голвоту, а ти мені жита копу"!

Коли діти бачили диких гусей, то підкидали угору солому і гукали: «Гуси, гуси, нате вам на гніздечко, а нам на здоров’ячко!» або «Гуси, гуси, вам на гніздо, ша на на тепло!» Цю солому матері збирають і кладуть на гніздо під квочку — «щоб курчата водились».

Діти носили у руках зроблену з дерева ластівку, ходили з нею від хати до хати й прославляли весну.

Існує також традиція, що 19 березня із вирію до нас прилітають лелеки. Відомо, що ці птахи поселяються тільки на домівках добрих людей, приносячи їм щастя і радість. Приліт чорногузів пов'язують не тільки з приходом весни, а й з "поповненням" у сім'ях. Здавна збереглися легенди, що лелеки приносять дітей...

Закликання весни

Весна - час пробудження природи. Тому молодь збиралася в лугах, біля річок, водили хороводи, проводили весняні ігри. До наших днів збереглися такі ігри, як «Довга лоза», «Котик і мишка», «Подоляночка», які супроводжувалися веснянками.

Веснянки (гаївки, гагілки, ягілки) — назва старовинних слов’янських обрядових пісень, пов’язаних з початком весни і наближенням весняних польових робіт. Веснянки співаються майже завжди одночасно з танцями та іграми, які мають «закликати» весну та добрий урожай.

Окремі танцювальні рухи нагадували оранку, сівбу руками, поління, косіння тощо. Слова пісні пояснювали ці рухи: «А ми просо сіяли, сіяли», «Ось так, ось так рвуть мак» та інші. У західних регіонах України веснянки називають гагілками, гаївками. Мелодії веснянок побудовані на багаторазовому повторенні однієї-двох поспівок у межах невеликого діапазону.

Період від Стрітення (зустрічі зими з літом) до Благовіщення вважався біологічною межею зимоборства. Остаточний прихід весни припадав на Благовіщення і закінчувався літнім сонцестоянням на Купайла. Відоме таке прислів’я: "До Благовіщення кам’яна весна”.

Жінки у цей день закінчивши ткати полотно, виходять із шматком натканого в поле, вклоняються на всі боки і, повернувшись обличчям до схід-сонця, кажуть: «Ось тобі, мати-весна, нова обновка!» Після цього розстеляють шматок полотна, кладуть на нього пиріг і йдуть геть з надією, що льон і коноплі цього літа вродять добре.

Закликати весну могли і на Сорочини (9 березня), і на Явдохи (14 березня) або й на Теплого Олекси (30 березня). Часто бувало, що ще й сніг лежав.

Закликання весни, символу життя, поєднане із вигнанням зими — смерті. Наші предки обожнювали воскресіння Природи й вірили, що з нею пробуджуються, виходять «на цей світ», розважаються і бенкетують разом із живими душі померлих родичів.

Вшановуючи кожне божество весняного циклу, наш пращур не обділив увагою й божество зимове. Обряд поховання Зими — Смерті у вигляді «Морени», по-народному «Марини», чи просто «Мари», що морила землю стужею, а людину хворобою й голодом, сповнений глибокого драматичного змісту.

Переглядів: 1619 | Додав: Jooma | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук по сайту
Календар
«  Лютий 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
272829
Друк сторінки
Глобус відвідувань
Корисні сайти

Copyright MyCorp © 2016