Науково-методична робота

Передові педагогічні технології - невід'ємна складова сучасного уроку

Науково-практична конференція" Задатки, здібності, обдарованість"

Сьогодні, 10 квітня 2012 р. в Апостолівському районному ліцеї-інтернаті пройшла науково-практична конференція " Задатки, здібності, обдарованість".

Підготувала конференцію і провела Наталія Олексіївна Свиридюк.
Вона відкрила конференцію важливим питанням: "Здібності- це біологічне чи соціологічне явище?"
З дискусією учителів на цю тему і розпочалася конференція.

Здібності — індивідуально стійкі властивості людини, що визначають її успіхи в різних видах діяльності. Здібності — це потенційні можливості, що виявляються в діяльності, яка не може існувати без них.

Виділяють:

• загальні здібності, які включають, ті якими визначаються успіхи людини в видах основної діяльності;
• спеціальні здібності, які сприяють успіхам людини в специфічних видах діяльності.

Важливим фактором розвитку здібностей є стійкі спеціальні інтереси до вивчення змісту якоїсь галузі людської діяльності.

Найчастіше виділяють такі види здібностей:

• навчальні та творчі;
• розумові та спеціальні;
• математичні;
• конструкторсько-технічні
• музичні;
• літературні;
• художньо-зображувальні;
• фізичні;
• унікальні (парапсихологічні, у швидкій лічбі, запам'ятовуванні тощо).

Продовжила конференцію своїм виступом на тему "Обдарованість" Острійчук Ю.О.
Обдарованість — поняття загальної психології; високий рівень задатків, схильностей. Обдарованість є результатом і свідченням високого рівня інтелектуального розвитку індивіда.

Існує загальна і спеціальна обдарованість.

Розрізняють обдарованість технічну, наукову (зокрема математичну), музичну, поетичну, художню, артистичну та ін. Вищими рівнями обдарованості є талант і геніальність.

Оскільки обдарованість виявляється у конкретних психічних процесах, розрізняють моторну, сенсорну, перцептивну, інтелектуальну обдарованість тощо.

Антинауковими є фаталістичні погляди на обдарованість як на властивість, що нібито притаманна лише деяким «обраним» індивідам.

Для психології важливими є розробка теорії обдарованості як цілісного і системного вияву особистості, а також вивчення особливостей реалізації обдарованості у різні вікові періоди життєдіяльності людини, її індивідуальних відмінностей.

Обдарованість є сплавом природженого і набутого індивідом. Людина — істота соціальна, її психіка як цілісне утворення опосередкована трудовою діяльністю, вихованням, спілкуванням з іншими. Усі ці соціальні фактори мають вирішальний вплив на формування і яскраві вияви обдарованості особистості.

Закінчила обговорення теми Чорноус Інна Володимирівна виступом "Художні здібності людини"

Геніальність.— це найвищий рівень розвитку здібностей, який визначає появу творів, що мають історичне значення в житті суспільства, засвідчують нову епоху в розвитку культури.

Що ж до проблеми художніх здібностей, то вона пов'язана з питанням природної обдарованості людини. Більше того, талант є безпосереднім результатом наявності певних нахилів до художньої діяльності. У 40-і роки відомий мистецтвознавець Б. Теплов запропонував тезу.-«Здібності — це задаток у розвитку» 12. Щоправда, пізніше він відмовився від цієї думки і дійшов висновку, що «природженими можуть бути лише анатомо-фізіологічні особливості, тобто задатки». Щодо здібностей, то вони не мають елемента природженості, а є завжди результатом розвитку.

На нашу думку, визначаючи існування природжених задатків, не слід переоцінювати їхньої ролі.

Методична рада "Самостійна робота в світлі положень креативної педагогіки

В ліцеї відбулася навчально-методична рада присвячена темі:Самостійна робота в світлі положень креативної педагогіки"